В Україні зареєстровано понад сім десятків бізнес-інкубаторів, проте реально працює — менше десятка. Для чого потрібні програми інкубації для підприємців, а також, як зробити їх максимально дієвими, — про це йшлося на конференції «Бізнес-інкубатор як форма підтримки малого та середнього бізнесу в Польщі та в Україні», що відбулася 3 квітня 2008 р. у Луцьку.

«Тепличний» бізнес

Розпочати власну справу серед жорстких реалій української економіки — непросто. Та ще важче — втриматись на плаву, не зникнути з бізнесової карти свого міста за перший ж рік існування фірми. Який шлях має обрати молодий підприємець, аби з найменшими проблемами знайти свою нішу у бізнесовому середовищі? Світова практика підказує, що найпростіше це зробити за допомогою бізнес-інкубаторів.

Загалом, завдання бізнес-інкубатору — взяти на себе всі організаційні та адміністративні клопоти, аби підприємець дбав лише про одне: розпочати випуск конкурентноспроможної продукції чи послуги та закріпити свої позиції на ринку. І результати вражають: якщо в звичайних умовах протягом трьох років виживає лише 14-30% новостворених малих підприємств, то в «тепличних» умовах бізнес-інкубатору їх кількість збільшується до 85-86%.

Особливості національного бізнесу

Проблема створення нового бізнесу загострюється на тлі національних особливостей. Щороку Міжнародний банк реконструкції та розвитку вираховує Індекс сприяння бізнесу для 175 країн. Загалом Україна — на 128 місці, проте Індекс складається із десяти показників, і за деякими з яких наша країна займає одну з останніх позицій: зокрема, за системою сплати податків — 174 місце, захистом прав інвесторів — 142, реєстрацією власності — 133. Отож, в Україні справді варто змінювати правила та традиції створення нових суб’єктів господарювання. Перший крок вже зробили вітчизняні бізнес-інкубатори.

Та, як розповів на конференції директор Української асоціації бізнес-інкубаторів та інноваційних центрів Володимир Яремій, завдання, що бере на себе бізнес-інкубатор — досить складні. Асоціація вже подала клопотання до уряду, аби держава посприяла діяльності бізнес-інкубаторів. По-перше, прийнятою законодавчою базою, адже донині немає нормативних документів, що регулюють роботу бізнес-інкубаторів. По-друге, виділенням земельних ділянок та нерухомості. Крім того, Кабміну пропонують створити єдиний гарантійний фонд на започаткування власної справи, що дасть можливість підприємцям-початківцям отримувати пільгові кредити, і відповідно — збільшить кількість бажаючих розпочати бізнес та стане гарним фінансовим стимулом до зайнятості населення.

Досвід сусідів

Поділитися досвідом діяльності бізнес-інкубаторів на конференцію приїхали учасники з різних куточків України та з Республіки Польща. Усі доповідачі зійшлись на думці, що бізнес-інкубаторам варто орієнтуватися на співпрацю з інноваційними ідеями, адже саме таким шляхом розвиваються відповідні структури в провідних економічно розвинутих країнах світу. «Бізнес-інкубатор Тернопільщини працює виключно із бізнесом, який пропонує інновації, а не звичайне купи-продай, — поділилась досвідом директор цієї структури Іванна Бакушевич. — Такий бізнес має більше ризиків, тому більшою мірою потребує підтримки».

Про проблеми у роботі бізнес-інкубаторів, а також шляхи їхнього подолання також розповіли директор Волинського обласного фонду підтримки підприємництва Ольга Шворак, директор Регіонального фонду підтримки підприємництва в Івано-Франківській області Євген Микитюк, у Запорізькій області — Володимир Малий, директор Хмельницького центру підтримки підприємництва Євген Бабкін та представник Центру Промоції Підлясся Томаш Парковскі.

Конференція відбулася в рамках проекту «Розвиток співпраці Волині та Любельщини в сфері підтримки підприємництва», що фінансується Європейським Союзом та реалізується Волинським обласним фондом підтримки підприємництва в партнерстві з Люблінським фондом розвитку, Луцькою міською радою, Волинською обласною радою, Волинською ОДА та Волинським обласним молодіжним центром праці.